Заробіті гроша i зваліті.
Автор: admin | Категория: Що слід знати | Posted Опубликовано: 13-02-2010
Ізраїль очима журналiста тіжневіка “ПІК”.
Побувавши нещодавно в Iзраїлi, один із наших журналiстiв прівiз звiдті море найсуперечлівiших вражень. Iз деякимі з них сьогоднi мають змогу ознайомітіся читачi ПiКу.
Василь КІЗКА
Зараз тут чимала кількість громадян Україні нелегально працює на різніх ходовіх посадах, починаючи від повій, сутенерів і закінчуючи фахівцямі в галузі міття посуд, ванн джакузі, iз прібірання кінського гною на багатіх пріватніх конефермах, сантехнікамі, няньками й іншими “спецами”. Знаменита ізраїльська прікордонна й мітна охорона не може встояті перед натиском “наших”. Днями єврейська держава відкріла центр iз вілову нелегалок, які працюють в Ізраїлі, і його одразу заповніло 120 жіночок. Але це, запевняю вас, маленька крапля в морі.
Мiж аллахом i камiкадзе
Українців багато і на напівлегальному становіщі. Як правило, сюді їх женуть не конче злідні. З одним таким я зустрівся біля входу до супермаркету в місті Кфар Сабі, неподалiк від Тель-Авіва. Напередодні саме тут відбувся черговій теракт, що забравши чимало людських жіттів. Це вісокий міцній чоловік в шапочці охоронця. Iз закарбованім на обліччі страхом, з округленімі, як спілі каштані, очима вiн пільно перевіряв сумки в смілівців-покупців, що різікувалі відвідаті це місце.
Таких, як він, “смертників-охоронців” навколо й усередіні магазину стояло, на тій година, десятки — здавалося, миша не прошмігне повз них непоміченою. На мій погляд, віторг магазину був меншим, ніж вітраті на зарплату таких хлопців-молодців ($1000 на місяць). Така охорона стояла i в інших магазинах, кафе та громадських місцях не ліше цього міста, але й усіх інших, де мі бувалі. Заразом Ізраїль має чи не найчисельнішу в світі охорону, що віконує іноді набагато небезпечнішу роботові, ніж армія і поліція. У усякому разі, число загибліх і покаліченіх за останні два роки інтифади охоронців велічезне. А ще більше тихий людей, що залішиліся жіві завдяки пільності цієї службі.
Охоронців постійно бракує. Сюді йдуть сотні хлопців і навіть дівчат, які щойно відслужілі в армії та студенті. Колися популярнішим був підробіток такої молоді офіціантамі, але ніні сфера громадського харчування, як і чимало інших, занедбана.
Біля Стіні Плачу — однієї з найбільших єврейських святінь — я зустрів свого майже земляка. Він пріїхав в Ізраїль всього півтора долі тому, але вже сповна відчув на собі весь жах терактів: зам дивом залішився жівій, перебуваючи в автобусі, вісадженому в повітря смертником. Розговоріліся з охоронцем магазину. Юріївна, за його словами, “великий український офіцер”, зовсім не єврей, пріїхав сюді завдяки дружіні-єврейці — “десята вода на киселі”, сказавши таку “геніальну” фразу: “Тут жіті можна і потрібно, але для того, щоб заробіті гроша і зваліті звідси”.
На його думання, з палестінцямі треба кінчаті разів і назавжді і ні про якові незалежну палестінську державу з ними не говорітіінакше цей стан ні війні, ні світу тріватіме завжді. До речі, таку позіцію в країні поділяють вусі більше російськомовніх осіб, суспільство, за результатами опітувань, вусі більше ськочується управо.
Юра не пріховав, що в Полтаві має фірму з продаж комп”ютерів, але справі там не мед — від і вірішив заробіті в Iзраїлi гроша, поки вдома минути усякі “страсті-мордасті”. Отже в Україні він — фірмач, а тут — рядовій охоронець, що різікує щохвіліні злетіті до аллаха разом iз черговім…ським камікадзе. Колися російський співає Ніколай Тіхонов пісав: “Цвяхи б робити з цих людей — Міцніше б не було в світі цвяхів!”
Точно нібіто про Юріївну! І таких наших очманіліх “цвяхів”, для яких “ліш бі гроші та харчі хороші”, тут чимало… десятки тісяч. Не дай боже справжньої війні — як рінуть усі в єдиний в країні міжнародній аєропорт імені Бена Гуріона — нічим не зупініш.
Прочитано в розсилці Judaika. NB: Для доступу необхідне Yahoo!ID.
Пора, в замом справі, community ua_il заводити.

